Групи крові

Визначення груп крові проводять шляхом ідентифікації специфічних антигенів та антитіл (подвійний метод або перехресна реакція).

Наявність (чи відсутність) у крові людини певних білків, отриманих у спадок від батька й матері, зовні ніяк не проявляється. Кожна людина повинна знати свою групу крові і резус. А тим, чия професійна діяльність пов’язана з високим ризиком травматизму (військові, поліцейські, пожежники, рятувальники ), слід завжди носити браслети із зазначеною на них інформацією про свою кров.

Вперше переливання людської крові було здійснено 1812 року у Великобританії. Подеколи така операція рятувала життя, але часто пацієнти вмирали одразу ж після переливання. Стало зрозуміло, що не кожна кров  підходить тій чи іншій людині. Відкриття груп крові належить вченим Карлові Ландштейнеру та Яну Янському. Саме вони встановили, що люди за біологічними властивостями крові поділяються на 4 групи. Належність до певної групи крові — це властивість вроджена і незмінна.

Наша кров складається із плазми (розчину) і формених елементів — клітин, або “тілець”. На червоних кров’яних тільцях — еритроцитах — розміщуються специфічні білки. Їх називають антигенами груп крові. У плазмі ж містяться інші білки — антитіла.

Взаємодію антигену з антитілом можна схематично уявити собі у вигляді замка й ключа, що його одмикає. При зустрічі однойменних антигенів та антитіл відбувається склеювання еритроцитів у монетні стовпчики. У такому вигляді вони не можуть переносити кисень. Тож у крові однієї людини не зустрічаються однойменні антиген та антитіло. Їхня комбінація і є групою крові. Її необхідно враховувати при переливанні крові та інших маніпуляціях із кров’ю, щоб уникнути склеювання еритроцитів.

Антигени й антитіла груп крові успадковуються від батьків. Саме білки, а не групи крові. Тому комбінація цих білків у дітей може відрізнятися від комбінації їх у батьків.

Для позначення антигенів використовують літери А та В, а антитіла позначають як альфа і бета. Відсутність цих чинників позначають, звісно ж, цифрою 0. У повсякденній діагностиці користуються визначенням групи крові по системі АВ0.

Для першої групи крові характерна відсутність антигенів на еритроцитах. Люди з цією групою крові є універсальними донорами, оскільки їхню кров можна переливати людям решти трьох груп. Друга група крові позначається як II (А) і має антиген А на еритроцитах, третя —III (В) — антиген В. Люди з четвертою групою крові, або IV (АВ), на своїх еритроцитах носять обидва антигени, але натомість у плазмі відсутні антитіла.