«…Не лише кров він свою віддає, а й надію на краще – частинку себе»

11 Лютого 2020

Головна Новини Загальні новини

Продовжуємо знайомство з переможцями літературного конкурсу «Червона лінія порятунку» та їх творами, присвяченими донорству і донорам.

У спільному конкурсі Сумського обласного центру служби крові та обласного центру позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю, підсумки якого були підведені у Всесвітній день донора, взяли участь понад 5 тисяч школярів області. Перше місце у молодшій віковій категорії зайняв твір учениці 7 класу із Смородино Тростянецької міськради ЮЛІЇ КРАВЧЕНКО.

Юлії 13 років, вона вже багато років пише вірші і з 2 класу приймає участь у різноманітних літературних конкурсах .

 – Чому вирішила взяти участь у конкурсі творів про
донорство?
– Я майже в усiх конкурсах беру участь. Менi це подобається, а тема доброти, взаємодопомоги, спiвчуття менi близька.
– Ти цікавилася темою донорства раніше?
– Нi. Але завжди переживаю за людей, що потрапили в складне становище через хворобу. Особливо якщо це дiти. По можливостi допомагаю в зборi коштiв на лiкування.
– Перемога стала для тебе очікуваною, чи це був сюрприз?
– Звичайно сюрприз. Навiть пiд час нагородження не могла в це повiрити.

Досить прочитати вірш Юлії, щоб зрозуміти, наскільки глибоко вона розуміє місію донора і відчуває її важливість. Тож вітаємо з заслуженою перемогою!

🎀 КОЛИ ЖИВЕШ НЕ ТІЛЬКИ ДЛЯ СЕБЕ …🎀
Радіти сонечку ясному, радіти дощику рясному,
Радіти пташці угорі, радіти рибці у воді,
Яке ж це задоволення! Як же це чудово!
Життя – найбільше щастя, що дане нам від Бога
Та інколи, на жаль, біда у нас трапляється –
О, жах! Наше життя на ниточці тримається.
В онкології дівчинка, мов свічка, згасає…
«Я хочу жити…», – маленька маму благає.
На операцію мама та доня чекають
І кров їм потрібна. .. Вони віру втрачають.
«Невже це кінець?! І хвороба здолає ? », –
Перед іконою мама у Бога питає.
І знову біда – десь вибух стався,
Машина згоріла – водій врятувався.
Опіки, переломи – втратив крові багато.
Кого ж тепер про допомогу благати ?
Сина мати в АТО проводжала:
«Повернися живим…», – як молитву казала
Та куля ворожа його наздогнала.
«Врятуй його, Боже,» – мати благала.
Блідий, непритомний, не чув і не бачив,
Крові багато на полі він втратив,
Коли біда прийшла і надії немає
На допомогу негайно донор поспішає.
Не лише кров він свою віддає,
А й надію на краще – частинку себе.
Він не просить нагороди, не чекає похвали,
Для нього головне, щоб люди жили.
І мама з дівчинкою у парку гуляє,
Доня ще бліда, але хвороба відступає;
І тато вже вдома, хоча ще слабкий,
Від опіків – шрами, але ж він живий.
І героя – солдата мати чекає:
«Ще підлікують», – його обіймає.
Хто ж цей юнак, а може дівчина?
Нам невідомо, просто добра людина.
Нехай же вони горя не знають,
Дні їх в радощах і любові минають.
Хай Бог за це Вас завжди захищає,
За Ваше добро сто років життя посилає.