ПРИСЯГА ПРАВООХОРОНЦЯ СПІВПАЛА З ПРИСЯГОЮ ДОНОРА

04 Березня 2021

Головна Новини Важливі новини

У кожного, хто планує відзначати 18-річчя, є своє бачення ідеального свята. Хочеться, щоб цей дійсно видатний день запам’ятався і був наповнений яскравими враженнями, але як цього досягти? Щоб на це питання було простіше знайти відповідь, ми розкажемо вам про те, як відзначила це свято курсант Сумської філії Харківського національного університету внутрішніх справ Єлизавета Шевцова.

Єлизаветі сьогодні виповнилося 18 років – і вона здійснила відразу дві свої мрії: разом з іншими 99-ма курсантами Сумської філії ХНУВС урочисто склала Присягу працівника поліції та здійснила свою першу донацію. А на додачу дівчину прямо в донорському кріслі привітав з цим святом заступник голови обласної ради, депутат від її рідної Великої Писарівки Олександр Стрельченко. Не обійшлося і без подарунків від компанії Biopharma. Перший з них – яскрава фото сесія – відбувся напередодні свята, а інші Ліза отримала під час донації.

«…ВИРІШАЛЬНОЮ ІНОДІ СТАНЕ І МИТЬ, КОЛИ КРАПЛЯ ЧЕРВОНА КОГОСЬ ПОРЯТУЄ!»

Мрія стати донором не полишала Єлизавету вже два роки. Щоб виховувати донорську культуру у підростаючого покоління, Сумський центр крові  спільно з обласним центром позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю здійснює масштабний проєкт «Голос крові: ми – українці», і в його рамках проводився літературний конкурс «Червона лінія порятунку». У ньому взяли участь понад 5 тисяч школярів області. Гран-прі дісталося Єлизаветі Шевцовій з Великої Писарівки та її команді підтримки, яка зняла чудовий відеокліп. Всіх великописарівчан на чолі з ініціатором їх роботи – вчителем  вищої категорії, старшим вчителем Великописарівської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів ім. героя Радянського Союзу І.М. Середи Катериною Обідець, запросили на масштабне вручення призів та екскурсію у СОЦСК. Саме тоді всі учасники команди прийняли рішення стати донорами компонентів крові. Але якщо Катерина Олександрівна змогла здійснити це бажання відразу і тепер регулярно приїжджає на донації, то школярам довелося чекати повноліття. І ось для юної поетеси цей довгоочікуваний день нарешті настав, і вона змогла здійснити свою мрію. І не одна – разом з Єлизаветою у донорські крісла вперше лягли також її мама, Олена Михайлівна і її друг Ігор Кривонос, які заради цього приїхали з Великої Писарівки. І оскільки день народження Єлизавети припав на останній день дії акції «Донорство – це любов», вони з Ігорем взяли у ній участь, отримали миттєвий приз і шанс на головні призи акції, один з яких – вечеря на двох у ресторані – розігруватиметься вже завтра!

  • Прийшла сьогодні тому, що я змалечку люблю допомагати людям, – розповідає Єлизавета Шевцова. – Два роки тому після перемоги в обласному проєкті «Голос крові: ми – українці» у мене з’явилася мрія, що у день свого 18-річчя я прийду на свою першу донацію, тому що я розумію важливість цієї справи. Я знаю, що моя кров може врятувати маленьких діточок, інших хворих людей. Я вважаю, що потрібно допомагати людям , і робити це постійно, де тільки можна, в різних напрямках.

Саме тому Єлизавета і вирішила служити в поліції. І ми впевнені – саме такі щирі, відповідальні і талановиті працівники потрібні правоохоронним органам, як повітря, тож поліції України дуже пощастило мати такого курсанта.

«ЦЕ БУЛА І МОЯ МРІЯ»

Багато батьків молодих людей з осторогою ставляться до донорства. А мама Єлизавети, мелична сестра Великописарівської лікарні,  навпаки, підтримала її і навіть лягла на сусіднє крісло, щоб також здійснити першу в житті донацію у день народження доньки. Чому?

  • Коли я дізналася про плани Лізи, перше, що я подумала, було: «Як добре!» – пояснює Олена Шевцова. – Коли мені було 20 років і я проходила стажування у харкові, в лікарні невідкладної допомоги, мене якось попросили здати кров для пацієнтів. Але тоді мене відмовили – і я цього не зробила, а потім все життя жалкувала, що у мене була можливість допомогти людям, а я не скористалася нею. У нас же кров здавати ніде – для цього потрібно спеціально приїздити в Суми. І я завжди хотіла спробувати, як це: бути донором. Тому коли Ліза сказала, що вона хоче у свої 18 років здати кров, я була дуже задоволена, сказала, що це дуже гарно – допомагати людям, і я теж хочу це зробити. Адже медсестра і повинна допомагати людям перемагати хвороби!

Ігор Кривонос недавно прийшов із армії. Коли подруга звернулася до нього з пропозицією разом стати донорами він погодився, не роздумуючи:

  • Є люди, які потребують крові, щоб жити. Здаючи кров, можна врятувати життя людини.

«ЯК ДОНОР, Я РОЗУМІЮ, ЯКА ЦЕ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ…»

Приємним і неочікуваним сюрпризом для Єлизавети стало привітання від заступника голови Сумської обласної ради Олександра Стрельченко, який є депутатом саме від Великої Писарівки.

  • Я завжди стежу за успіхами жителів Великописарівщини, особливо тих, хто яскраво проявляє себе в громадській діяльності, а тут тим більше мова йде про донорство, тож я не міг проігнорувати таку подію, – зазначив Олександр Юрійович. – Я сам донор, і я добре розумію, яка це відповідальність. Мені завжди хотілося спробувати себе в цьому, і років п’ять тому, коли комусь терміново потрібна була кров моєї групи – я її здав і зрозумів – це дійсно моє, це потрібно. А потім мені періодично телефонували і запрошували на донацію, бо в мене перша мінус, досить рідкісна група.

Ця дівчинка – великий молодець!  Хтось хоче святкувати в клубі, хтось на дискотеці, а хтось – і в центрі крові. Викликає повагу, коли у такої юної тендітної дівчини з’явився особливий сенс у житті – дарувати здоров’я тим, хто потрапив у біду.

 

Ми також щиро вітаємо Лізу з 18-річчям і бажаємо, аби всі її мрії були такими ж, як ті, що здійснилися сьогодні, і так само втілювалися в життя!