«Як вчитель, я піклуюся про майбутні покоління…»

11 Лютого 2020

Головна Новини Загальні новини

Влітку кількість донорів традиційно зменшується: люди масово роз’їжджаються на канікули та у відпустки, проводять більше часу з друзями й родинами. Між тим, у хвороб і катастроф не буває вихідних – і потреба в компонентах крові у ці дні не знижується, а подекуди навіть росте. Тому особливо приємно зустрічати в стінах Сумського обласного центру служби крові благодійних донорів, які у вирі літніх подій і виборчих перегонів все ж знаходять час для того, щоб потурбуватися про інших і полегшити їх лікування.

Ось і 2 липня у СОЦСК можна було зустріти кандидата у народні депутати по виборчому округу №157 ТЕТЯНУ РЯБУХУ та більшу частину її команди. Вони прийшли до центру не для дебатів і пафосних промов, а з простою і конкретною метою: здати компоненти крові для відділення дитячої онкогематології Сумської обласної дитячої клінічної лікарні, пацієнти якого часто потребують переливань. Для більшості учасників акції – це не якийсь особливий подвиг, а постійний вклад у здоров’я реципієнтів, адже у команді Тетяни напрочуд вдало зійшлися донори зі стажем, які регулярно здають кров – а тепер і залучають до цього своїх однодумців.

– Сьогодні прийшли всі, кому це дозволяло здоров’я, – розповідає Тетяна Рябуха. – Більшість учасників акції – досвідчені донори, троє здаватимуть кров уперше. Я сама донор вже два з половиною роки, здавала і кров, і плазму, і тромбоконцентрат. У цьому є потреба, бо в мене досить рідкісна група крові – третя негативна. Тому намагаюся здавати якомога частіше.
– Як ви прийняли рішення стати донором?
– Моя мама все життя була донором, мала звання заслуженого донора. Я з дитинства пам’ятаю, як вона відповідально до цього ставилася, як нам могли подзвонити додому з проханням терміново здати кров – і мама збиралася і йшла рятувати чиєсь життя. Я завжди знала, як це важливо, і знала, що буду донором. І склалося саме так.
– А чому вирішили влаштувати таку акцію?
– Я вважаю, що таким чином можна врятувати життя – і значить, це потрібно робити. Як вчитель я піклуюся про майбутні покоління, мені не байдуже, що діти потребують цього. Якщо я можу допомогти якимось чином, то я намагаюся це робити. Люди не можуть самі відремонтувати дорогу, купити тролейбус і т.п. – а врятувати життя можуть, це рішення кожен приймає сам.

Едуард Силенко – теж донор зі стажем, здає компоненти крові вже понад чотири роки.
– Вперше покликав здавати кров одногрупник у студентські роки, і я погодився. Було дуже дивне відчуття, – розповідає Едуард. – Тоді ми, як більшість студентів, були платними донорами. І мені завжди хотілося робити це на благодійній основі. Зараз у мене є така можливість, і якщо я можу здати кров – то чому б не зробити цього і не допомогти іншим?